КОМПЛЕМЕНТАРНІСТЬ

КОМПЛЕМЕНТАРНІСТЬ — тип взаємодії неалельних генів (див. Ген), при якому один домінантний ген доповнює дію іншого, неалельного йому, домінантного гена. При комплементарності розщеплення за фенотипом (див. Фенотип) від схрещування двох гетерозигот (див. Гетерозигота) відповідає співвідношенню 9:6:1 або 9:3:4 або 9:7, у деяких випадках — 9:3:3:1. Уперше такого роду взаємодію виявлено у запашного горошку Lathyrus odoratus на прикладі кольору віночка квітки. Квітки мали колір, якщо в генотипі (див. Генотип) були наявні обидва домінантних гена А та В, оскільки наявність пігменту контролювалася двома ферментами — відповідними продуктами генів. У людини за типом комплементарності успадковується здатність до синтезу інтерферону. Синтезувати цей захисний білок можуть лише індивіди, які одночасно мають дві домінантні алелі А та В. Якщо навести у решітці Пенета (табличному вигляді комбінацій нащадків від схрещування двох особин) потомство двох батьків, які синтезують інтерферон та є подвійними гетерозиготами за цими двома генами, то ймовірність народження дітей із фенотипом, подібним до батьківських організмів, становитиме лише 9/16:

З усіх імовірних потомків майже половина (7/16) не зможе синтезувати інтерферон, оскільки в генотипі таких осіб наявний лише один домінантний ген — А або В. Індивіди, неспроможні синтезувати власний інтерферон, потребують відповідної фармакокорекції для нормалізації імунного статусу.

Літ.: Жимулев И.Ф. Общая и молекулярная генетика. — Новосибирск, 2007; Тоцький В.М. Генетика. У 2 т. — Одеса, 2000; Raven P. Biology. — New York, 2011.